Неспецифічний виразковий коліт
 Неспецифічний виразковий коліт (НВК) - дуже підступне захворювання. Це хронічне запалення слизової оболонки товстої кишки невідомого походження з утворенням ерозій. Поширеність НЯК коливається від 28 до 117 випадків на 100 000 населення. Початок захворювання спостерігається між 15 і 40 роками життя, другий пік захворюваності спостерігається у віковому періоді 50-80 років.

Про неспецифічний виразковий коліт

  Незважаючи на те, що етіологія захворювання точно не визначена, в останні роки досягнуто значного прогресу у вивченні виникнення неспецифічного коліту. Вірус або інфекція викликають тільки гострий початок хвороби, а пояснення хронічного походження слід шукати в чомусь іншому. Знижений імунітет, неправильне харчування, вживання ліків (у тому числі контрацептивів і нестероїдних протизапальних засобів), глистяні інвазії, порушений обмін речовин, нестача вітамінів групи В і вітаміну К, стреси, депресія, а також інші захворювання можуть спровокувати появу цієї хвороби. А от куріння і апендектомія в молодому віці запобігають появі НВК.

  У процесі захворювання виникає розвиток запальних реакцій, викликаючи порушення бар'єрної функції кишечника, метаболічні та регуляторні розлади, утворення слизу, хронічну інтоксикацію. НЯК відноситься до аутоімунних захворювань, тобто організм не в змозі боротися з цією хворобою, не в силах припинити гостре запалення кишечника, в результаті чого і виникає хронічний коліт.

  Клінічна картина ЯК залежить від поширеності захворювання і ступеня тяжкості запалення. Основні симптоми хвороби можна розділити на дві групи: місцеві і загальні. До місцевих симптомів відносяться: наявність крові в калі (вона виділяється з прямої кишки і з товстого кишечника), діарея, помилкові позиви до спорожнення, гострий біль у животі, тенезми (хворобливі позиви до дефекації). Серед загальних скарг переважають зниження працездатності, слабкість, втрата ваги.

  Кривава діарея - найбільш частий симптом неспецифічного коліту. Кров з кишечника може виділятися разом з калом, бути змішаною зі слизом і гноєм або в чистому вигляді. При ураженні прямої кишки кров знаходиться на поверхні калу, при ураженні відділів кишки, які знаходяться віддалено, кров виявляється змішаної з калом. У більшості пацієнтів спостерігається часте випорожнення кишечника, частота дефекацій коливається від 4 до 10 разів на добу, а при важкому перебігу захворювання - 12 - 20 разів. Підвищення температури тіла, анорексія, тахікардія, здуття живота, напруження черевної стінки є типовими для гострої стадії захворювання.

  Дуже часто ця хвороба розвивається на психологічному рівні, виникає побоювання людини за стан власного здоров'я і життя, хворий починає перебільшувати, що коліт - смертельне захворювання (астено-іпохондричний синдром). Також не обходиться без депресії і страху виникнення злоякісного утворення (канцерофобія).

Лікування неспецифічного виразкового коліту

  Численні дослідження останніх років показали, що основу медикаментозного лікування складають препарати месалазину .  До появи препаратів месалазину, НВК лікували сульфасалазином, який під дією бактеріальних ферментів в товстій кишці розщеплюється на два компоненти - 5-аминосалициловую кислоту (5 -АСК або месалазин) і сульфапіридин .  Доведено, що сульфапіридин не має протизапальної активності, при цьому несе відповідальність за все побічні ефекти сульфасалазину, частота яких в середньому становить 20-25% .  Вживання цього препарату може викликати нудоту, блювоту, анорексію, диспепсію, головний біль .  Іноді спостерігались алергічні реакції, панкреатит, гепатотоксичність, гемолітична анемія .  Вчені встановили, що месалазин (5-АСК) - єдиний активний компонент, який допомагає знизити запальний процес в кишечнику, тому розробили на його основі цілий ряд препаратів .

 Неспецифічний виразковий коліт
  Неспецифічний виразковий коліт
  Неспецифічний виразковий коліт


  Оскільки при ЯК найбільш важливим місцем дії є товста кишка, то максимальне вивільнення препарату має відбуватися саме тут. Тому до оболонці таблеток пред'являються особливі вимоги. Вибір лікарської форми препарату має грунтуватися на характеристиках конкретного хворого, також слід враховувати відмінності між препаратами месалазину в залежності від вибору оболонки, яка відповідає за його розчинення. У таблетках Асакол   ("Lek", Словенія у співпраці з "Тілотс Фарма АГ" Швейцарія), таблетках і гранулах Cалофальк ("Др. Фальк ГмбХ", Німеччина) і таблетках Мезавант   ("Космо С.п.А.", Італія) використовуються інертні, рН-залежні оболонки, що забезпечують вивільнення месалазину протягом всієї товстої кишки. Асакол і Мезавант розчиняються при рН більше 7, що обумовлює активну дію препарату в потрібному відділі кишечника (рН товстого кишечника - 8, 5 9, 0). Салофальк   забезпечує вивільнення діючої речовини при рН не менше 6, (чуть-чуть менша доза активної речовини досягає товстої кишки, ніж у Мезаванта і асакола). Тому для доброго засвоєння таблетки Салофальк потрібно приймати перед їжею! А ось гранули Салофальк якраз мають оболонку, яка уповільнює звільнення месалазину, щоб дати йому можливість розчинитися в товстій кишці.

  Отже, з точки зору фармакокінетики більш ефективними лікарськими формами месалазину є Асакол, Мезавант, гранули Салофальк, а вже після них ідуть таблетки Салофальк. Перед вживанням даних препаратів обов'язково проконсультуйтеся з лікарем. А також, під час лікування, дотримуйте строгої дієти, відмовтеся від смаженого, гострого і солодкого.
Автор: Світлана Доскоч