|
Відправився Ілля Муромець на бій Солов'єм-розбійником і, здолавши його у битві, позбавив Русь від нечисті. Ще одна легенда розповідає, що жива вода, якою оживили Руслана, була взята з джерела, навколо якого росла перстач. Нам же чарівна трава «шептуха» допоможе стати красивіше і здоровіше. Перстач прямостоячий - Potentilla erecta L. - Багаторічна трав'яниста рослина з сімейства розоцвітих. Латинська назва цієї рослини Potentilla позначає «маленька, але сильно діюча проти дизентерії». Кореневище у перстачу коротке, дерев'янисті, з численними додатковими коренями, зовні темно-буре, а всередині темно-червоне. Тонкий прямий, облиственний, зверху розгалужується стебло перстачу у висоту піднімається на 25-50см. Прикореневі листя трійчастого на довгих черешках. Стеблові сидячі. Виростає перстач на всій європейській частині Росії, в Сибіру, на Уралі і на Кавказі. Зустріти її можна на галявинці в лісі, на лузі, пасовищах на вирубках, просіках, біля річок, струмків, в болотистих місцях. У лікарських і косметичних цілях восени заготовляють кореневища перстачу. Кореневища перстачу прямостоячого використовує офіційна медицина Франції, Швейцарії, Німеччини, Польщі, Фінляндії, Чехії, Словаччини. - Кореневище перстачу містить: вітамін С, крохмаль, віск, смоли, дубильні речовини, цукру, камедь, хінну, яблучну і еллаговую кислоти, флавоноїди, ефірна олія ... Вітаміну С багато і в траві перстачу, особливо під час цвітіння рослини. - Ібн Сіна застосовував препарати з кореневища перстачу при запаленні легенів, запаленні сідничного нерва, свіжий сік з кореня - при хворобах печінки, настій з листя - при лихоманці. - Препарати з кореневищ перстачу мають протизапальну, бактерицидну, кровоспинну, в'яжучим, відхаркувальну і жовчогінною властивостями. - При місцевому застосуванні вони створюють біологічну плівку, що захищає тканини від хімічних, бактеріальних і механічних впливів. - У Середньовіччі відвар з кореневищ перстачу був єдиним порятунком від дизентерії. - Народна медицина застосовує лапчатку при запаленні легенів, розладі шлунка, хворобах нирок, печінки, подагрі, ревматизмі, малярії, виразковому коліті. - Зовнішньо у вигляді полоскань при ангіні, стоматитах, при опіках, ранах, виразках, екземах. З порошку роблять присипку для присипання ран, виразок, кровотеч. - Відвар 1 ст. ложку подрібненого сухого сировини залити 2 склянками води, довести до кипіння і кип'ятити на слабкому вогні 15 хвилин, процідити, вживати по ¼ склянки 3-4 рази на день до їди. - Мазь з коріння 5 гр. коренів подрібнити на кавомолці, додати ½ склянки розтопленого вершкового масла без рослинних добавок, поставити на вогонь, довести до кипіння, зменшити вогонь і варити на повільному вогні 10 хвилин. Процідити, перелити в пухирець з темного скла, зберігати в холодильнику. Тонким шаром мазь наносять на опіки, тріщини на п'ятах, потріскані губи. - Відвар, використовуваний в косметиці Для жирної шкіри. 1 ст. ложку подрібнених коренів перстачу залити 1 неповним (до облямівки) склянкою гарячої води, довести до кипіння, зменшити вогонь і кип'ятити на повільному вогні 5-7 хвилин. Остудити, процідити, протирати жирну шкіру вранці і ввечері. - Лосьйон з кореневищ перстачу 1 ст. ложку подрібнених коренів залити ½ склянки горілки, настоювати 1 тиждень в темному місці, процідити. Використовувати як лосьйон для жирної шкіри і при вуграх, розбавляючи при використанні кип'яченою водою 1: 1. Лосьйон допомагає і при пористій шкірі. - Свіжим соком перстачу протирають вугри. - При себореї відваром перстачу миють голову 2 ст. ложки кореневищ залити 2 склянками окропу і варити 10 хвилин, настоювати під кришкою 1:00, процідити, втирати в шкіру голови за півгодини перед миттям. Після миття відваром можна голову сполоснути для закріплення ефекту. Курс лікування 2-3 місяці. - Порошком з сухих коренів перстачу чистять зуби для профілактики захворювань ясен і для свіжості дихання.
|